Головна » Статті » Преса про нас

Щоб стати професіоналом, потрібні роки

Микола Губницький: "Щоб стати професіоналом, потрібні роки”

З Миколою Губницьким ми познайомилися під час поїздки у Закарпаття. Виявилося, що це дуже цікава і неординарна особистість. Він просто закоханий у гори, знає надзвичайно багато про Карпатський край і готовий поділитися своїми знаннями з кожним, а також передати усім охочим частинку любові до своєї улюбленої справи.

Спочатку був "Рівнесільмаш”

- Звідки Ви родом?

- Я народився у Здолбунові, ріс без батька. Тож вже у 15 років змушений був піти на роботу на "Рівнесільмаш” - спочатку підсобним робітником, а у 16 років склав іспити на токаря, в 17 мав своїх учнів. Одночасно закінчив вечірню школу, стаціонарно УІІВГ, - так тоді називався "водник”, де з першого по останній курс мав прізвисько "інженер”, оскільки в мене вже був неабиякий досвід роботи на "Рівнесільмаші” - на той час флагмані машинобудування у Рівненській області.

За дев’ять років виріс до керівних посад на заводі та в районі, а далі почалася партійна робота. Окрім "Рівнесільмашу”, працював у райкомі, обл-виконкомі - начальником відділу промисловості і ТНС. Всього 18 років на адміністративній роботі, а мій загальний трудовий стаж – 45 років.

- Чи давно займаєтеся туристичним бізнесом?

- Туризмом я займаюся вісім років, вже отримав третю ліцензію на турагентські послуги, маю відповідну кваліфікацію у туристичній галузі.

Все своє життя працював з людьми на різних посадах. Це нелегка робота. Тому, коли у скрутні часи в Україні постало питання, як і в більшості населення, що робити, як виживати, вирішив займатися туризмом.

Для мене це була зрозуміла тема, яка не потребувала особливих нових знань.

"У наших поїздках люди знаходять свою долю”

- Наскільки мені відомо, у своїй роботі Ви завжди намагаєтеся йти в ногу з часом.

- Так, зараз у кожен автобус ми надаємо карти маршруту, місцевості, програму екскурсії, ціни, інформацію про місця, в які їдемо. Це наше нововведення.

Ще одне ноу-хау – туристичний мегафон, який мені привезли з-за кордону. Дуже часто мікрофони в автобусах не працюють, також доводиться проводити екскурсії на вулиці для великої групи (до речі, щоб займатися супроводом туристичних груп, екскурсовод повинен отримати дозвіл в обл-держ-адміністрації, здати спеціальні заліки, контрольні тексти).

- А як виникла виникла ідея щодо мегафону?

– Виграв путівку на "Формулу-1”, яка проходила у Стамбулі (Туреччина). Після цього захопився гонками, став фанатом, слідкую за цим.

Під час перебування у Стамбулі багато дізнався про роботу туристичних фірм, гідів, туристичний сервіс. До слова, сервіс там дуже високого рівня, турки постійно працюють над його поліпшенням. Екскурсовод повинен мати хист, постійно підвищувати свою професійну майстерність, здавати заліки. Тобто, робота екскурсовода контрольована.

Кращі їхні досягнення намагаюся запроваджувати і в нас. Так, ще одне моє нововведення – спеціальна антена з прапорцем, такий собі "маяк екскурсовода”.

Це дуже зручно, коли супроводжуєш велику туристичну групу в місті, де можна заблукати. Туристи легко по ньому орієнтуються.

- Наскільки якісно надають послуги рівненські турфірми?

- Лише у Рівному – більше 70 туристичних фірм, є конкуренція. Тому клієнт обирає ту фірму, яка надає більш якісні послуги. Люди часто звертаються до туроператорів, турагентів не через рекламу, а за рекомендаціями тих, хто вже користувався послугами цієї фірми.

Саме тому ми постійно працюємо над собою і над тими, хто співпрацює з нами, а це – працівники музеїв, приватні екскурсоводи.

Наші поїздки не просто відпочивально-ознайомчі. Клієнти для себе беруть щось практичне.

Наприклад, побувавши з нами в Закарпатті, вже потім самі їздять у термальні басейни в Берегово, санаторії, які відвідали з нами.

Зимою вже інша робота в Карпатах. Об’єкт номер один - Буковель. Фанатів зимового відпочинку з кожним роком все більшає. Та й Буковель швидко змінюється. За останні три роки - не впізнати. А що буде далі…

Подейкують, що хочуть у 2018 році чи пізніше виставити цей курорт у претенденти на проведення зимових Олімпійських ігор. Ось які масштаби.

Послуги в Буковелі - не з дешевих, тому нашим туристам робимо певні сюрпризи. Наприклад, скуштувати "Королівську юшку” - навар зі стегенець і червоної риби, коли в морозний день на лижах вже сили здають; або уявіть собі шашлики з особливим маринадом, на букових дровах.

Ще одним цікавим моментом є те, що в наших поїздках люди знаходять свою долю – за останні два-три роки побралися дев’ять пар, і я цим пишаюся. Жодна з них не розпалася, ми підтримуємо з ними зв’язки.

- А як, на Вашу думку, туристична галузь забезпечена кадрами?

- Забезпечення кадрами у туристичному бізнесі – проблема всеукраїнського масштабу. Сьогодні дуже складно знайти хороших молодих спеціалістів. Сучасна молодь не те, що не витримує навантаження, просто шукає легші шляхи заробити кошти, адже туризм - це важка праця.

У нашій роботі треба нехтувати особистими справами, особливо в сезон, часто на кілька днів відлучатися від сім’ї.

Хоча відповідних спеціалістів готують і в місцевих вузах, але фанатів туристичної галузі серед випускників я не зустрічав. Жодного разу до нас студенти не приходили на практику. А коли після закінчення випускники звертаються щодо роботи, постає питання про досвід, якого, як правило, немає. У наш час так не було.

- Що б Ви порадили молодим спеціалістам?

- Намагайтеся потрапити на реальну практику в туристичні фірми ще під час навчання, адже професіоналами стають не за місяць, на це йдуть роки!

Не шукайте легких шляхів отримати документи про практику, робіть конкретну туристичну роботу, а не "липовий” звіт з Інтернету.

- Які основні вимоги до працівників, котрі хотіли б потрапити до Вас на роботу?

- Перш за все, необхідні організаційні здібності та вміння працювати з людьми.

- Яка перспектива місцевого туризму?

- У масштабах Рівненської області – це освоєння озера Нобель в Зарічненському районі в широкому розумінні - на зразок озера Свитязь.

Також можна було б використовувати вузькоколійну залізницю, покращити сервіс Демидівського району, Хрінницького водосховища.

Варто зазначити, що з поліпшенням екскурсійного обслуговування в Острозькій академії підвищився туристичний інтерес до Острозького району.

Неабиякі надії покладаємо на Дубенській замок, Тараканівський форт. Окрім історичних, перспективними є духовні місця. Наприклад, багато відвідувачів збирає джерело Св.Анни (с.Онишківці Дубенського району).

Цікаві базальтові родовища на Костопільщині. Загалом, у кожному районі є щось, варте уваги. Треба тільки вміти його подати.

Про нагороди, досягнення

та мрії…

- Вам подобається те, чим Ви займаєтеся?

- Так, мені подобається моя робота. Я жертвую багатьма сімейними справами. Для мене туризм – не лише засіб для існування. Треба бути фанатом цієї справи і постійно шліфувати свою майстерність.

- А у родині з розумінням ставляться до Вашої роботи?

- Так, більше того, до цієї справи я залучаю дружину Олену. Хто краще від неї мене підтримає і зрозуміє! Сподіваємося, що й доця цим зацікавиться, коли підросте.

- А як Ви відпочиваєте?

- Взагалі, про відпочинок і думати не доводиться, тож намагаюся відпочити під час поїздки. Сама робота приносить мені задоволення.

- Які найвищі нагороди Ви отримували впродовж життя?

- Найбільш вагома і дорога нагорода для мене – золота медаль радянського Фонду миру, яку особисто підписав і вручив мені чемпіон світу з шахів, на той час голова фонду - Анатолій Карпов. Цю нагороду я отримав у тридцять років, у нашій області вона чи не єдина.

А загалом вже за туристичний бізнес маю подяки від Рівненської міської ради та від партнерів по бізнесу. Та найкраща подяка за мою працю – це відгуки та побажання клієнтів, записані у книзі відгуків та пропозицій.

- Які якості найбільше цінуєте в людях?

- У людях ціную чесність, працьовитість, життєрадісність, безкорисливість.

- З ким із відомих людей довелося зустрітися протягом життя?

- Це Володимир Васильович Щербицький, який колись був першою особою в Україні. А також колишній другий секретар обкому Ілля Загорулько.

Я їх ціную як сильних особистостей, час такий був, зараз не бачу настільки відданих керівників, хоча й рейтинги відповідні проводяться.

- У Вас є захоплення?

- Одне з моїх захоплень – кінні перегони. Вже чотири роки поспіль ми всією родиною їздимо на кінно-спортивне свято у Мирогощу.

- Про що мрієте?

- Про хатку в Карпатах.

- Яке Ваше найбільше досягнення?

- Моя дочка Оля, зараз їй півтора року, а мені вже 61! Тож я один із "наймолодших” татусів у Рівному (сміється).



Джерело: http://rakurs.rovno.ua/info.php?id=6333
Категорія: Преса про нас | Додав: Nick (04.06.2010) | Автор: Кароліна КРУГЛИК
Переглядів: 706 | Теги: Губницький, Карпати, Закарпаття | Рейтинг: 5.0/1